Пісні та вірші пам’яті Івасюка
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть у небеса…
Чернівецький ранок
Червону руту не шукай вечорами…
В. Івасюк
Пісні Володі свого часу так яскраво спалахнули на пісенному небосхилі країни, що люди не могли вже уявити собі життя без «Червоної рути», «Водограю» чи «Милої моєї». Чернівецький автор малює міський ранковий літній пейзаж (вірш датовано 14 серпня 1971 року), що вже неможливий без цих трьох пісень.
Чернівецький ранок
вірш: Петро Гоць
14.08.1971, Чернівці
В садках ще сонна Садгора,
Іще туман п’є хвилі Пруту, —
А я вже з кожного двора
Зриваю й п’ю «Червону руту»…
Ще ледь прокинувся майдан,
Де вежа ратуші-міськради,
А я вже ритму «дан, дан, дан»
Співаю сонячні розряди.
Ще не відкрився храм наук,
Ці «двері (колишні) до раю», —
А вже машини вулиць брук
Купають в краплях «Водограю».
Здається: от-от десь з-за віт
І сам співець простягне ліру…
Іду, залюблений в цей світ
І зачудований надміру.
