Пісні та вірші пам’яті Івасюка
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть у небеса…
На балконі
На балконі
вірш: Михайло Івасюк
Липень 1980, Піцунда
А я й сьогодні сиджу
На тім самім балконі,
Де ми колись сиділи
І морем милувались.
І ластівки над нами
Тоді розповідали
Своїм пташатам голим
Щось мудре й дуже ніжне.
Відтак шугали жваво
Понад столом робочим
ї мало не торкались
Мого й твого обличчя.
Вони нас на боялись,
Як родичів найближчих,
І ми були їм вдячні
За світле родичання.
Тепер теж не бояться,
Але мовчать, похмурі,
Мов бачити не хочуть
Мене на цім балконі.
Ті ластівки, здається,
На мене нарікають
За те, що я, мій сину,
Прийшов сюди без тебе.