Сторінки пам’яті Володимира Івасюка

Ой чия ж це на цвинтарі
Могила чорніє?
Не щебече соловейко,
Тільки вітер віє.

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ці чари:
Що лунають пісні,
Та не гинуть печалі?

Найстаршого спитай, вітре,
З холод-краю ката:
Що та пісня завинила,
Що її розп’ято?

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ці чари:
Відлунали пісні,
Та не гинуть печалі?

Повій, вітре, повій, дружий,
Та розкажи світу,
Защо його скатовано,
Защо його вбито?

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ці чари,
Що покою та сну
Не дають яничарам?
Чом твої тони
Ніж у серце законам,
Ніж у серце законам стокатів?