Пісні та вірші пам’яті Івасюка
Не зорі падають із неба,
Зірки ідуть у небеса…
Як трепетно заходити сюди…
Вірш написаний подругою Володимира Івасюка поетесою Тамарою Севернюк у книзі відгуків Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка. Вірш трепетно передає ту добру атмосферу, що панує в музеї.
Як трепетно заходити сюди…
вірш: Тамара Севернюк
Як трепетно заходити сюди,
Де кожен крок — відлуння слів і… болю,
Де плин років — як бистрої води, —
Освячений несмерклою любов’ю,
Де кожна річ — живе звучання нот,
Несмертних струн Володиної скрипки…
Святий стелаж… папір… перо… блокнот…
Отець і Син… Міраж в квадраті шибки —
Знайомо все… Так близько… Й — далечінь,
З якої вже повік ніхто не верне…
Але безсмертна в цих кімнатах й тінь
Великих Душ… Високих, як — Говерла.
Цей стіл. Цей дзбан. Картки і програвач,
Ця шапка й куртка. Птах посеред хати…
Дивись і слухай, навіть як незряч!
Отець і Син. Життя. Й Велика Мати.
Як гордісно заходити сюди…
Бринить в душі навік Червона Рута…
У цей Музей — святий ковток Води,
Яку вовік не доторкне отрута.
