Спогади
Олександр Йосипович Злотник
Композитор, Народний артист України Олександр Злотник:
— Коли була хрущовська відлига, викладачі київської дитячої одинадцятирічки імені Лисенка вирішили зробити інтернат для обдарованих дітей. Самі ж вибирали собі школярів для навчання. Було таке, що я паралельно складав іспити в Білій Церкві й у Києві.
Володя був з Кіцманя і займався на альті, я грав на баяні. Жили ми в одній кімнаті. Ніхто не знав, але він крадькома займався ще культуризмом. Мешкали ми в гуртожитку хореографічного училища, де поруч нас жили чарівні дівчатка. Сусідами у нас були юні художники зі всієї України. Ось у них був підвал, в якому качали м’язи. Володя на півтори години пізніше лягав спати, щоб відпочили руки. З ним ми дружили до кінця його життя.
