Спогади

ВІА «Смерічка»

Біґ-біт група «Смерічка»

Легендарний вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» був створений випускником Мукачівського музично-педагогічного училища Левком Тарасовичем Дутковським. Саме він підхопив европейську хвилю біґ-біту в далекому 1966 році в невеличкому буковинському районному містечку Вижниця і перший почав поєднувати тогочасні ритми, гармонію поп-рок-музики та елементів джазу з народним гуцульським, буковинським, загальноукраїнським мелосом і фольклором, виробляючи таким чином свій власний стиль.

Спочатку Дутковський створив у вересні 1966 року при Вижницькому Будинку культури гурт, який одним з перших у Радянському Союзі використав електроінструменти і почав грати в стилі біґ-біт. До складу біт групи ввійшли: Левко Дутковський (фортепіано, клавіші, ритм-гітара, вокал), Олександр Шкляр (соло-гітара, саксофон), пізніше Микола Захаров (соло-гітара), Олексій Гончарук (ритм-гітара, вокал), Михайло Івасишин, пізніше Віктор Музичко (бас-гітара, вокал), Валерій Бурміч (труба, вокал), Леонід Сіренко (труба), Юрій Шорін, пізніше Юрій Матаков (ударні). Репертуар в основному складався із західних хітів — переважно це були рок-н-роли, шейки, блюзи. Уже на той час гурт зажив слави прогресивного та модного, і «на танці» до Вижниці приїжджали з усієї округи і навіть із Чернівців.

«Смерічка» у передачі «Камертон доброго настрою»

До Новорічного свята у грудні 1966 р. Левко Дутковський написав свою першу пісню «Сніжинки падають», що в подальшому визначила долю біґ-біт групи. Першим солістом став Олексій Гончарук. Для вокальних підспівок пісні «Сніжинки падають» Дутковський створив жіночу вокальну групу (бек-вокал) у складі Раїси Хотимської, Марії Наголюк, Стелли Фрунзе і Ніни Цопи. Ідея назвати ансамбль «Смерічкою» виникла у керівника тієї ж щасливої новорічної ночі. Як розповідав потім Левко Тарасович, він подивився на ялинку в залі і згадав, що ялинка це і є карпатська «Смерічка».

Дутковський пише і аранжирує нові твори: блюз «Бажання» (1967), пісню «У Карпатах ходить осінь» (1968) на слова А. Фартушняка, рок-композицію «Черемоше сивий» (1969) на слова М. Негоди та ин. Ці твори визначили творчий напрямок «Смерічки», що дав українській естрадній пісні в 60–70 роки нову музичну хвилю. Учениця Вижницького художнього училища прикладного мистецтва Алла Дутковська проектує для ансамбля перші стилізовані концертні костюми (1967), взявши за основу народний одяг та сучасний силует. В цей час в «Смерічку» приходять нові солісти Лідія Шевченко, Марія Ісак та Володимир Матвієвський. Наприкінці 1968 року почав робити свої перші спроби у співі учень художнього училища Василь Зінкевич, а в листопаді 1969-го учасником ансамблю став здібний співак-початківець Назарій Яремчук, з яких Левко зробив легендарний дует.

«Смерічка» у Новорічній передачі Чернівецького телебачення

Прихід нових учасників підняли «Смерічку» на вищий щабель популярності. Весною 1970 року ансамбль перемагає в Республіканському фестивалі самодіяльного мистецтва і отримує «Золоту медаль» лавреата. Для цього конкурсу були виготовлені нові стилізовані концертні костюми за розробками Алли Дутковської та Василя Зінкевича, які шокували глядача своєю новизною і оригінальністю. В 1970 році вийшла перша платівка-міньйон «Смерічки» — це була взагалі перша в Україні і друга в СРСР платівка в новому тоді жанрі ВІА. Наступний 1971 рік був успішним в історії «Смерічки» — знято музичний фільм «Червона рута», в якому солісти ансамблю зіграли головні ролі. А пісня Володимира Івасюка «Червона рута» стала найкращою в СРСР. Через рік, в фіналі «Пісні–72» звучав «Водограй». В тому ж році «Смерічка» перемогла в телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» з піснею Л. Дутковського «Горянка». В «Смерічці» тоді приймали участь Левко Дутковський (керівник, клавішні), Октавіан Бендас (лідер-гітара), Олександр Мараков (ритм-гітара), Олег Федотов (бас-гітара), Олександр Мазан (ударні інструменти), Валерій Бурміч, Олесь Курик, Олександр Бродовінський, Василь Гнатюк (духові інструменти), Галина Мокрецова, Таня Герасимова, Одарка Журумія, Марія Наголюк, Зоя Маслова (бек-вокал), Марія Ісак, Мирослава Єжиленко, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук (солісти).

ВІА «Смерічка»

1 квітня 1973 року ансамбль «Смерічка» під керуванням Дутковського разом з солістами Яремчуком та Зінкевичем переходить на професійну сцену у Чернівецьку філярмонію. Дутковський запрошує до ансамблю нових вокалістів. В «Смерічці» співають: Алла Зборлюкова з Чернівців, Людмила Артеменко з Дніпропетровська, Анастасія Лазарук з Кишинева, Євгенія та Катерина Зайцеві, а також Надія Пащенко з Києва, Олена Шевченко із Закарпаття (майбутня дружина Назарія Яремчука). Успішні гастролі, скрізь переаншлаги по всьому Радянському Союзі. В цей час за участю ансамблю знімаються телестрічки «Стартує пісня», «Ти плюс я весна» та ин. «Смерічка» приймає участь в Днях української літератури та мистецтва в Естонії, у багатьох фестивалях мистецтв «Московські зірки», «Київська весна», «Марцешор», «Буковинська весна», «Кримські зорі», «Білоруська музична осінь». Колектив у 1975 р. записує на фірмі «Мелодія» свій перший диск-гігант з піснями Л. Дутковського, В. Івасюка, В. Громцева, Г. Скупінського, який в 1976 р. розходиться великим тиражем. В 1975 році виходить фільм естонського телебачення під назвою «Виступає «Смерічка» під керівництвом Левка Дутковського», відзнятий в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. У стрічці через призму пісень ансамблю було показано багатогранне образотворче мистецтво народних умільців Буковини і Гуцульщини.

«Смерічка» у передачі «Алло, ми шукаємо таланти!»

Після зйомок цього фільму в житті «Смерічки» наступає чорна полоса. На партзборах у філярмонії посилилась критика і цькування ансамблю. Для колективу створюються певні «творчі умови», а також виснажливі гастролі. Все це не сприяє творчому зростові колективу. Першим не витримує Зінкевич і влітку 1975 року переходить працювати до ансамблю «Світязь». За ним покидає філярмонію і Яремчук. У жовтні переходить на телебачення Дутковський.

Назарію запропонували житло, і він повертається у філярмонію. В цей час в ансамблі працюють: Назарій Яремчук, Давид Степановський, Алла Зборлюкова (солісти), сестри Євгенія і Катерина Зайцеві, Олена Шевченко-Яремчук (бек-вокал), Гама Скупинський (музичний керівник, фортепіано, клавіші), Олександр Герцен (гітара), В’ячеслав Рябченко (фортепіано), Андрій Зомборі (бас-гітара), Алік Шерман, Пилип Майзель, Микола Григорович (духові), Слава Борисенко (ударні), Натан Зільберман (оригінальний жанр). ВІА «Смерчка» з Назарієм Яремчуком репрезентує своє мистецтво в Чехословаччині та ГДР. В 1976 році записується платівка-міньйон з піснями Л. Дутковського «Якщо мине любов», «Посміхнулась ти» (соліст Н. Яремчук) та «Жива вода» (солісти Н. Яремчук та Д. Степановський). Склад ансамблю постійно змінюється. Керівництво очолює піаніст Володимир Таперечкін. Під його керівництвом у 1978 році «Смерічка» записує свою нову платівку. Поступово творчість ансамблю занепадає і «Смерічка» втрачає свою популярність.

Репетиція «Смерічки»

В 1979 році філярмонія робить реорганізацію і звільнює весь склад ансамблю. Назарій Яремчук умовляє Левка Дутковського все-таки повернутись у філярмонію, знов очолити та реставрувати «Смерічку». В цей час трагічно загинув Володимир Івасюк… Під час реорганізації Назарій на фірмі грамзапису «Мелодія» записує свій сольний альбом в супроводі ВІА «Музики» з Ужгорода під керівництвом Володимира Білоусова та ансамблю «Жива вода» під керівництвом Юрія Шарифова. Він назвав альбом за піснею Дутковського «Незрівнянний світ краси». В цьому 1979 році Левко Дутковський відроджує творчість ВІА «Смерічки» і запрошує до ансамблю молодих музикантів: Олександра Соколова (бас-гітара), Ігоря Леська (ударні), Юрія Луцейко (лідер-гітара), Віталія Середу та Володимира Прокопика (клавішні), Віктора Морозова (вокал, гітара), Павла Дворського (вокал, гітара), Світлану Гнатюк (майбутня дружина Дворського) та Світлану Соляник (бек-вокал). «Смерічка» знову здивували глядача концертною програмою з нових пісень Л. Дутковського, В. Морозова, П. Дворського, новаторською режисурою Л. Дутковського, одним з перших у Союзі світло-лазерним оформленням. Художник-модельєр Алла Дутковська подивувала оригінальним і майстерним вирішенням нових комплектів стилізованих концертних костюмів. До ансамблю знову повернулася всесоюзна популярність, супераншлаги, часті виступи в Москві, Ленінграді, Прибалтиці, за кордоном.

ВІА «Смерічка»

В 1980 році «Смерічка» стає учасником культурної програми XXII Олімпійських ігор. У 1981 році Назарій Яремчук повіз на «Братіславську ліру» пісню Раймонда Паулса «Я тебя рисую» і повернувся дипломантом та з призом глядацьких симпатій. Укртелефільм за участю ансамблю «Смерічка» створює телестрічку «Через десять років». У цей час фірма «Мелодія» записує платівку-міньйон з піснями «Зачаруй», «Матіоли», «День до сонця» Л. Дутковського та піснею «Знай» В. Морозова. Наступного року «Смерічку» нагороджено Республіканською комсомольською премією ім. М. Островського.

Але на філярмонійних партійних зборах почались постійні розборки та звинувачення в адресу ансамблю та «неуправляємого» і безпартійного її керівника Дутковського. В 1982 році Левко Тарасович не витримуючи «сприятливі творчі умови» назавжди покидає «Смерічку» і починає працювати режисером-постановником Чернівецької філярмонії. Співпрацює з сестрами Лідією та Аурікою Ротару, Олександром Сєровим й ансамблем «Черемош», з Івом Бобулом, Юрієм Шарифовим та фанк-гуртом «Жива вода». Випускає свою авторську платівку з Бобулом та «Живою водою». Художнім керівником «Смерічки» стає Назарій Яремчук, музичною частиною завідує Олександр Соколов. Невдовзі Соколов залишає «Смерічку», музичною частиною завідує Володимир Прокопик.

В 1984 році ансамбль стає лавреатом всесоюзного огляду-конкурсу тематичних програм, через рік — дипломантом XII Всесвітнього фестивалю молоді в Москві. 1987 року було записано нову платівку-гігант. В ансамблі постійно змінюються музиканти й поступово він перетворився на групу, яка акомпанувала Назарію. Соліст Віктор Морозов залишає колектив, пізніше залишають ансамбль, створивши свою творчу одиницю, Володимир Прокопик і Павло Дворський. Назарій Яремчук набирає новий склад «Смерічки» на чолі з автором-виконавцем Олегом Шаком. Та на превеликий жаль 30 червня 1995 року після важкої хвороби Назарій Яремчук передчасно відійшов у инший світ. Вокально-інструментальний ансамбль «Смерічка» поступово припинив своє існування. Сьогодні він вже став красивою легендою. Тепер багато сучасних молодих виконавців продовжують спадок популярного ансамблю і виконують пісні, які народилися в легендарному ВІА «Смерічка» в 60–80 роки ХХ-го століття.

Остап Савчук

Заслужений діяч мистецтв України,
художній керівник Чернівецької обласної філярмонії