Останні новини

Останні · Попередні


квітень

28

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В. Івасюка»

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

«Протягом багатьох років навчання у музичній школі мені постійно впадало в око, що до програм музичних шкіл, училищ зрідка вносяться інструментальні п’єси українських композиторів, класиків і сучасних. Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. Іноземні зразки не завжди цивілізовують емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика», — так поетично говорив композитор Володимир Івасюк.

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Але, мабуть, Володя сьогодні був би дуже втішений що його земляки — вихованці Кіцманської музичної школи ім. В. Івасюка — виконують залюбки не тільки твори українських мистців, а і його власні, Івасюкові.

Нині ім’я композитора, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, Героя України, з гордістю промовляють і прославляють і учні та викладачі вищезгаданого музичного закладу.

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Школа заснована у 1955 році. Спочатку була філіалом Чернівецької музичної школи №1, а з 1956 року — самостійний музичний навчальний заклад, першим директором якого був Юрій Миколайович Візнюк — заслужений працівник культури, прекрасний скрипаль, вчитель Володі Івасюка, який колись казав: «Це не був учень у простому розумінні слова — це була індивідуальність. Ми працювали натхненно й самовіддано. Вміння перевтілюватись, допитливість і сумлінність допомагали Володі швидко оволодівати концертним репертуаром».

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

У 1999 році закладу присвоєно ім’я Володимира Івасюка постановою Кабінету міністрів України №145/71 від 29 липня 1999 року. Нині керує школою досвідчений педагог Ірина Василівна Мігірюк.

Чернівецький обласний меморіальний музей спільно з Кіцманською музичною школою ім. В. Івасюка у 2014 році започаткували проект «Музичні інструменти у піснях В. Івасюка». Першим інструментом у цьому проекті була скрипка — королева музики, як інструмент, на якому почав навчатися грати Володимир Івасюк, коли йому йшов лише шостий рочок. Другим інструментом стала вірна супутниця Володі гітара, третім — ошатний красень-рояль.

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

27 квітня 2017 року Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка знову гостинно відчинив двері викладачам та учням Кіцманської музичної школи ім. В. Івасюка. Цього разу у проекті мова йшла про духові інструменти.

Викладач-методист Кіцманської музичної школи, однокласниця Володі по музичній школі Галина Василівна Семенюк цікаво і доступно ознайомила присутніх гостей із черговим дослідженням «Музичні інструменти у піснях В. Івасюка. Духові інструменти».

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Заворожували слухачів флейта Анастасії Мудрик, Христини Стасюк, кларнет Олександра Берковського та Дмитра Крупка, акомпанувала юним музикантам викладач КМШ ім. В. Івасюка Олена Іванівна Ладичко.

Схвилювали присутніх натхненним виконанням пісень В. Івасюка «Зелена пісенька», «Золотоволоска», «Колиска вітру», «Кольорові пташки» талановиті вокалісти Анісін Станіслав та Бевцик Яна.

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Також під час заходу усі присутні змогли переглянути архівне відео музею, з якого посміхався перший директор школи Юрій Миколайович Візнюк, викладач Володі по класу скрипки, з яким Володя товаришував і після закінчення школи, та слайд-шоу «Музика виклав нотами стежину і перелив цю пісню у блакить» — де з фотографій споглядає композитор — і обов’язково, із улюбленими музичними інструментами — у Кіцманській музичній школі, у Карпатських горах, на далекому Кавказі, у складі ансамблю Буковинка, яким успішно керував, у Львові…

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Гостями заходу були родина композитора, студенти II курсу ЧОУМ ім. С. Воробкевича — майбутні бібліотекарі та музиканти, учні та викладачі КМШ ім. В. Івасюка, науковець з Америки — Марта Бойко, кандидат психологічних наук, дослідник з проблем глобального здоров’я Інституту міжнародного навчання, пост-докторський дослідник Єльського університету, учасник програми наукових досліджень імені Фулбрайта.

Відомі митці світу присвятили багато творів славетному композиторові, деякі з яких знаходяться у постійній експозиції музею. Цієї днини завітав художник Михайло Єлісоветій з прекрасним дарунком — гобеленом «Тече вода, тече бистра» (2007 р.), який поповнить фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.

Духові інструменти у проекті «Музичні інструменти у піснях В.Івасюка»

Колись Володя зазначав: «Мене цікавлять усі інструменти. Це повітря, яким дихаю». Це підтвердили і юні, обдаровані музиканти Кіцманщини, які також понад усе люблять музику і дихають нею на повні груди, як карпатським чистим, свіжим, цілющим повітрям та дарують радість усім, хто слухає чудові мелодії у їхньому виконанні.

Олена Логінова,
Молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка


квітень

10

Презентація книг Надії Мориквас «У родинному колі» музею

Презентація книг Надії Мориквас у мистецькій вітальні «У родинному колі»

У день Благовіщення Пресвятої Богородиці у літературно-мистецькій вітальні Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка «У родинному колі» побували поважні літературознавці зі Львова — Надія Мориквас, Данило Ільницький, Олеся Салій.

Презентація книг Надії Мориквас у мистецькій вітальні «У родинному колі»

Надія Мориквас — українська письменниця, есеїст, кандидат філологічних наук презентувала у Чернівцях власні романи-есеї «Меланхолія Степана Чернецького», «Корнелія» та книгу «Муза і чин Остапа Луцького», де представлено тексти, присвячені життю та діяльності цього непересічного українця.

Презентація книг Надії Мориквас у мистецькій вітальні «У родинному колі»

Модерував Данило Ільницький — молодий, але дуже талановитий, потужний літературний критик. Особливою родзинкою постаті Остапа Луцького є те, що він мав безпосереднє відношення до Чернівців, бо його рецензії та статті друкувалися на сторінках славнозвісної газети «Буковина» ще на початку двадцятого століття.

«Опубліковані 37 листів Остапа Луцького до Ольги Кобилянської, на диво, не звучать одинокою струною, що не відлунює. Вони, насамперед, допомагають зрозуміти душевні поривання та формування естетичних пріоритетів юного Луцького», — так зазначила у своєму виступі Надія Мирославівна.

Презентація книг Надії Мориквас у мистецькій вітальні «У родинному колі»

Взаємини Гірської Орлиці та Остапа Луцького особливо цікавими є і для буковинських науковців, які були цієї днини гостями музейної вітальні — Ярослави Мельничук, Валентини Чолкан, Світлани Кирилюк, Юлії Микосянчик, Валерія Лавренова — та для потенційних читачів презентованих книг — Галини Матвіїшин, Галини Мурмилюк, Юрія Якимчука, музейних співробітників. Директор Видавничого дому «Букрек», заслужений журналіст України Дарина Туз-Максимець подарувала на добрі та щасливі прочитання своїй однокурсниці перші три томи десятитомного зібрання творів Ольги Кобилянської і пообіцяла при усьому чесному товаристві, що згодом, у домашній книгозбірні Надії Мориквас будуть усі твори нашої видатної письменниці і висловила надію на те, що можливо, згодом, у Надії народиться і гарний роман-есей про стосунки Остапа Луцького та Ольги Кобилянської.

Презентація книг Надії Мориквас у мистецькій вітальні «У родинному колі»

Також до музею цієї днини завітав і Богдан Нагайло, відомий журналіст, британець українського походження, колишній головний редактор «Радіо Свобода».

Тепла та зворушлива зустріч була на найвищих емоційних регістрах і усі бажаючі могли собі придбати книгу та отримати на згадку автограф.


квітень

2

Вшанування пам’яті Віталія Колодія

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Дощує тихо піднебесний дощ…
Мої це сльози, друже, не тривож,
Не трать мене, прошу тебе, не трать.
Ось і зійде на всіх нас благодать.
І ми помолимось за прощення усім,
І ще останнє слово я повім:
Любімо світ й себе самого в нім.

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Оці зворушливі та пророчі поетичні рядки Віталія Дем’яновича Колодія (1939–2016), відомого українського письменника, прозаїка, поета, перекладача, драматурга, публіциста, перекладача стали епіграфом зустрічі-спомину до першої річниці від дня його відходу у далекі світи, яка відбулася 29 березня у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка за ініціативи директора музею, письменника Мирослава Лазарука.

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Народився майбутній письменник в день Святого Богоявлення, 19 січня 1939 року в м. Первомайському Миколаївської області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Працював у газетах «Радянська Буковина», головним редактором видавництва «Маяк», обласних газет «Буковинське віче», «Літературно-мистецька Буковина», директором музею буковинської діаспори, очолював Чернівецьку обласну організацію Національної спілки письменників України. Письменник був лауреатом обласних літературно-мистецьких премій імені Сидора Воробкевича, імені Івана Бажанського та імені Дмитра Загула, міжнародних — імені Міхая Емінеску (Румунія). Віталій Дем’янович переклав українською геніальний твір Міхая Емінеску «Лучафер», за що нагороджений премією імені Міхая Емінеску (Румунія) та Спілки письменників Молдови «За переклади румунської літератури в зарубіжжі» (Бухарест). Адже переклад Віталія Колодія вважається найкращою інтерпретацією твору, які здійснено слов’янськими мовами.

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Окремими виданнями вийшли книги «Зажинки» (1967), «Слов’янська дума» (1969), «Серпень і птиці» (1973), «Північний вирій» (1979), «Зоряне дерево» (1982), «Птахи на вітрах» (1983), «Погляд за видиму грань» (1986), «За обрієм літа» (1989), «Вечірній сніг» (1989), «Найлюбіша в світі панна» (1998), «Сонети» (1998), «При сповідальних свічах» (1990), «Сто сонетів» (2002), «Прощальна сльоза ранку» (2002), «Забинтовані квіти» (2004), «Псалом на чорно-білому» (2006), «Ріка, в яку ми входимо» (2007), «Біла квітка осені» (2010).

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Сльозу печалі та гордості одночасно викликала у присутніх літературна композиція «Зостатися людиною навчись» за поетичними творами Віталія Колодія у виконанні акторів поетичного театру — студентів I курсу Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича Проданюк Анни, Єлістіна Антона, Лапінської Андріани, Тупкал Анастасії, Сербенюк Олександри, Нікітіної Анни (клас викладача відмінника освіти України, голови циклової комісії училища Григорія Сорочана).

Річниця після сметрі Віталія Колодія

Світлими та зворушливими спогадами про батька поділилися доньки Олеся та Оксана Колодії, дружина Ольга Йосипівна, письменники Мірча Лютик, Віталій Демченко, Богдан Мельничук, Василь Місевич, Тамара Севернюк, Василь Довгий, журналісти Дарина Туз-Максимець, Юрій Тирон, Анатолій Ісак, Василь Гринюк та Людмила Шаленко, професори Лідія Ковалець та Семен Абрамович, художники Рудольф Лекалов та Михайло Єлисаветій.

Річниця після сметрі Віталія Колодія

У видавничому домі «Букрек» вийшли у світ вибрані твори Віталія Колодія у шести книгах: драми та поеми «Диспут» (2009), книга віршів «Ангел на камені» (2008), книга прози «Зоря над прірвою» (2008), книга перекладів «З вогню та квітів» (2009), книга публіцистики «Перо в облозі часу» (2009), книга у відсвіті жнив «Слова осипалися з літа» (2013), «У світлотінях летючої миті» (2014). Тому і невипадковим було повідомлення директора «Букреку» Дарини Степанівни про заснування видавництвом та родиною письменника щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Віталія Колодія, номіналом у 10 тисяч гривень, яка буде вручатися 19 січня, у день народження письменника кращим перекладачам. Також планується проводити до дня пам’яті Колодіївські читання, де би брали участь молоді письменники.

Присутні гості мали змогу переглянути відео сюжети з архіву музею, де своє мудре та правдиве слово дарував присутнім, але, на жаль, лише з телеекрану, незабутній Віталій Дем’янович та слайд-шоу «У світлотінях летючої миті».


березень

17

Щорічна акція Клубу творчої молоді «Автограф»

Вручення стипендій ім. В.Івасюка та звітний концерт до дня народження композитора

У листі до М. Г. Івасюка від 12 лютого 1980 року Ростислав Андрійович Братунь, відомий український письменник, співавтор композитора Володимира Івасюка з болем писав: «Є люди, яких лише сама присутність випромінює поезію. Таким був і Володимир Івасюк. У нього була особлива небуденна властивість передавати свій пісенний настрій, своє натхнення іншим. Володя, здавалось, оголеним нервом відчував слово, його музику. І я щасливий, що писав пісні разом з ним. Було щось святкового в тому, коли ти сідав поруч з ним біля піаніно і відчував, як твоя поезія народжується вдруге в музиці».

Вручення стипендій ім. В.Івасюка та звітний концерт до дня народження композитора

І справді, ці промені пісенності ми відчуваємо завжди, коли слухаємо пісні композитора, який буде вічно молодим.

Вже 25 років поспіль, до дня народження автора «Червоної рути», яке відзначається 4 березня, у Будинку культури творчої молоді «Автограф» кращим учням шкіл естетичного виховання міста Чернівців вручається заохочувальна стипендія імені Володимира Івасюка. У 1992 році першим стипендіантам нагороду вручав батько композитора, відомий український письменник Михайло Григорович. Згодом, до цієї доброї справи долучився і Меморіальний музей Володимира Івасюка.

Вручення стипендій ім. В.Івасюка та звітний концерт до дня народження композитора

Цього року найкращими стали: Надія Гапюк (художня школа ім. М. Івасюка), Аліна Кіріченко (МШ №1), Павло Янушевський (МШ №3), Герасим Бойчук (МШ №2), Катерина Яковенко (МШ №4), Ольга Яремчук (БКТМ «Автограф»). Нагороджував переможців голова стипендіальної комісії, заслужений артист України, директор вищезгаданого закладу Володимир Лобурак. Книжкові вишукані подарунки талановита молодь отримала від голови Асоціації ділових жінок Буковини, директора «Видавничого дому “Букрек”» Дарини Туз-Максимець.

Вручення стипендій ім. В.Івасюка та звітний концерт до дня народження композитора

На цьому чудовому святі до слова була запрошена головний зберігач фондів Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз, яка не тільки познайомила присутніх із творчим та життєвим шляхом композитора, зазначила, як вшанували пам’ять мистця по всій Україні, а й на згадку вручила стипендіатам зворушливу книгу-сповідь батька М. Г. Івасюка «Монолог перед обличчям сина».

Звітний концерт учасників «Буковинське намисто» ще раз дав змогу пересвідчитись у тому, яка талановита молодь на Буковині!

Вручення стипендій ім. В.Івасюка та звітний концерт до дня народження композитора

Звучали класичні твори у супроводі бандури та фортепіано, українські народні та естрадні пісні, румунські зворушливі мелодії. Маленькі модниці — моделі модельної агенції «Мел Аст» — демонстрували ексклюзивні сукні. Ритми сучасного танцю захоплювали усіх без винятку глядачів.

Пісенний настрій дарувала і пісня Володимира Івасюка «Тільки раз цвіте любов».

Хочеться побажати усім вихованцям та керівникам КТМ «Автограф» таких же емоційних подальших концертів, нових ідей та вдячних поціновувачів таланту. Мистецтво заворожує, дарує натхнення, якщо воно справжнє!


березень

16

Усі дороги ведуть до… Рівного

Виставка «Шкільні роки батька й сина Івасюків» у Рівному

До 68-ї річниці від дня народження геніального композитора Володимира Івасюка в Рівному відбулися важливі урочистості: у виставковій залі міського будинку культури відкрито експозиції «Шкільні роки батька й сина Івасюків», підготовленої Чернівецьким обласним меморіальним музеєм Володимира Івасюка з архівів композитора, та малюнків учнів Рівненської державної дитячої художньої школи імені А. Мартиненка, які спеціально для виставки з радістю намалювали твори на теми найвідоміших музичних композицій Володимира Івасюка. Під час відкриття виставки для гостей виступили учасники народного вокально-інструментального тріо «Срібна терція», продемонстровано стрічку «Червона рута», відзняту 1971 року в Яремчі на Прикарпатті.

Виставка «Шкільні роки батька й сина Івасюків» у Рівному

Опісля у великій концертній залі, вщерть переповненій палкими шанувальниками творчості Героя України, відбувся арт-проект «Весна Івасюка», започаткований працівниками цього закладу. Забігаючи наперед, Рівненський міський голова Володимир Хомко зі сцени концерту пообіцяв усіляко фінансово підтримувати проект, аби він став щорічним. Таким чином після Чернівців та Кіцманя, де народився Володимир, Львова, Києва та всіх інших населених пунктів, де свято шанують пам’ять про легендарні пісні «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори…» нині можна сміливо записати і Рівне.

Виставка «Шкільні роки батька й сина Івасюків» у Рівному

Треба відразу сказати, що нічого випадкового в цьому немає. Свого часу Володимир активно співпрацював з викладачем інституту культури, керівником камерного симфонічного оркестру Богданом Депо, де тут, як ніде інде, ніколи не бракувало шанувальників його творчості. Тож коли працівниця міського будинку культури Тетяна Тишкун зателефонувала до музею підтримати ідею арт-проекту «Весна Івасюка» виїздною виставкою, працівники підтримали її. Тим паче, що в 2017-у культурна інтелігенція відзначатиме 100-річчя від дня народження його батька — відомого українського письменника, науковця, громадського діяча Михайла Івасюка.

Арт-проект «Весна Івасюка» у Рівному

Прикрасили святковість обстановки близькі родичі Володі — сестри Галина й Оксана з чоловіками Любомиром Крисою та Віктором Павлюком, які розповіли під час відкриття виставки та концерту чимало речей, про які не прочитаєш ані в пресі, ні у всюдисущому Інтернеті, про обстановку, котра завше була притаманна цій унікальній сім’ї, родині, про глибину пережитого батьками під час того, коли Івасюка 24 квітня 1979 року викрали спецслужби і переховували аж до 18 травня, коли понівечене тіло у Брюховицькому лісі знайшов солдат строкової служби, прізвище якого було свідомо перекручене…

Арт-проект «Весна Івасюка» у Рівному

Надто часто слухаючи твори Володимира Івасюка у виконанні різних артистів і музичних виконавців, був глибоко вражений, з якою любов’ю і трепетом підійшли у Рівному до втілення програми арт-проекту в життя, підбором творів. Так, це, звичайно, у першу чергу хіти, які не сходять з підмостків з часу їх написання: «Червона рута», «Я піду в далекі гори…», «Водограй», «Балада про мальви», «Два перстені», «Запроси мене у сни свої», «Відлуння твоїх кроків», «Балада про дві скрипки», «Кленовий вогонь». Крім Володимира, тексти пісень писали Ростислав Братунь, Роман Кудлик, Богдан Гура, Володимир Вознюк, Василь Бабух, Богдан Стельмах, Юрій Рибчинський, Василь Марсюк… Прозвучали твори, котрі не так часто можна почути нині. Це — «Калина приморожена» на вірші Миколи Петренка, «Стоїть пшениця, як Дунай»Степана Пушика, «Колиска вітру»Богдана Стельмаха, «Далина» — Дмитра Павличка, «Колискова для Оксаночки», «Аве, Марія», «Капелюх» на слова Володимира Івасюка. Гублюся чи не вперше, бо не хочеться щось пропустити. За насиченістю та рівнем виконання концерт можна було сприймати навіть у Києві, де неодноразово доводилося бувати.

Арт-проект «Весна Івасюка» у Рівному

А зараз окремо про виконавців. Заспів зробив гурт із Луцька «Чорні черешні» на чолі з Юрієм Поліщуком, яким випала «Червона рута», «Водограй», «Я — твоє крило». Вислуховуючи пісню за піснею, не покидала думка одного знавця творчості Івасюка про те, що деяким його пісням потрібне нове, більш сучасне втілення. Ми, мовляв, відстаємо від теперішніх віянь. Коли почув про це, то відповів йому, що до подібного «оранжування» вдавалися деякі письменники, пробуючи переписати українську класику. Що з того вийшло, відомо. Тому так хотілося б, щоби якомога частіше звучали саме Івасюкові інтерпретації, як, зокрема, і на концерті, коли у фіналі спалахнула «Червона рута», виконана В. Зінкевичем, Н. Яремчуком та В. Івасюком з Москви у 1971-му. Глибинний і проникливий голос народної артистки України Наталії-Марії Фарини, яка виконала «Аве, Марія» та «Народження дня». Припав до душі квартет «Соколи» із Ківерців, що на Волині, виконанням всіма знаного твору «Пісня буде поміж нас».

Арт-проект «Весна Івасюка» у Рівному

Великий успіх мав виступ оркестру народної музики «Наспів». Саме для такого інструментального складу і робив оранжування своїх пісень Володимир Івасюк, ще в середині 60-х створивши в Кіцмані один із перших ансамблів «Буковинка». Невмирущі хіти композитора у виконанні оркестру народної музики «Наспів» під керівництвом Сергія Мостового, який, до речі, став автором ідеї свята. Пісню «Капелюх» солісти дитячого естрадного хору «Фантазія» виконали у супроводі цього колективу. Тріо «Лісова пісня» знову підхопили в залі овації виконанням творів «Я піду в далекі гори…», «Балада про дві скрипки», «Два перстені»

Арт-проект «Весна Івасюка» у Рівному

Серед організаторів свята варто назвати директора міського будинку культури Ольгу Стельмах і Тетяну Тишкун, котра виконала не одну пісню Володимира Івасюка. У будь-якому випадку рівенчан варто гучно привітати з вдалим проектом, який у перспективі стане тим містком, який об’єднуватиме всю Україну геніальними піснями Володимира Івасюка. Нагадаю, позаминулого року в Чернівцях нарешті вперше побачила світ збірка «Інструментальні твори» (її видав видавничий дім «Букрек» на замовлення Держтелерадіокомітету України). Саме їх забракло концертові. Надалі врахувавши також інструменталістику Івасюка, «Весна Івасюка» звучатиме ще переконливіше, глибше і змістовніше. Не тільки в Рівному, а й далеко поза його межами.

Мирослав Лазарук