Останні новини

Останні · Попередні


червень

5

Майстер-клас Іллі Васеловича — майстра поетичної кераміки з нагоди Міжнародного дня захисту дітей

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

До Міжнародного дня захисту дітей 3 червня 2019 року у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка відбувся майстер-клас Іллі Васеловича — уродженця Сторожинеччини, поета, лауреата обласної премії імені Георгія Гараса, талановитого майстра художньої кераміки для діток із пришкільного табору Чернівецької ЗОШ I–III ступенів №4. Свій стиль автор називає поетичною керамікою, а в його доробку чимало цікавих робіт із глини, зокрема персонажів давнього українського села.

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

У 2006 році в стінах колишньої оселі Івасюків вже була представлена персональна виставка робіт поетичної кераміки Іллі Васеловича. Двома роботами він збагатив фонди музею. Цього разу автор представив невеличку виставку, щоби діти мали змогу побачити, що можна створювати з глини, і головне — що таке поетична кераміка. Учні з захопленням розглядали ці роботи, ставили чимало запитань майстрові.

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

Пан Ілля вміло знаходив спільну мову з малечею, адже працює керівником гуртка «Кераміка Буковини» при Сторожинецькому центрі дитячої та юнацької творчості та є батьком двох синочків. Ділячись досвідом, навчив юних гостей, як майстерно виготовити чарівних пташок із глини, при цьому створював веселий настрій діткам, дотепно жартуючи. Було надзвичайно приємно спостерігати за усміхненими обличчями та зацікавленими оченятами маленьких майстрів кераміки та їхнім натхненним керівником, який намагався передати своїм учням не лише свої знання, а й чимало позитиву.

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

Працівники музею подарували юним гостям паперові медальйончики у вигляді сонечок та з написом «Я люблю “Червону руту”», адже, справді, всі дітки — це наші сонечка — яскраві, добрі, щирі, талановиті, з теплими промінчиками в душі і серці. Традиційно, по завершенні заходу, лунала «Червона рута» у виконанні малечі, її викладачів, шановного гостя та співробітників музею. Дітки отримали солодкі подарунки, а їхній навчитель — Ілля Васелович — книги та подяку за чудовий настрій, естетичну насолоду, безвідмовну допомогу, благородство душі та співпрацю з Чернівецьким обласним меморіальним музеєм Володимира Івасюка з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

Майстер-клас Іллі Васеловича у День захисту дітей

На згадку про цей захід залишилося чимало гарних вражень та пам’ятних світлин. Сподіваємося, що на цьому зустрічі із майстром поетичної кераміки не завершаться… З нетерпінням чекаємо на нові роботи і персональні виставки Іллі Васеловича у виставковій залі музею Володимира Івасюка!

Олена Горобієвська,
науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка


червень

4

Відзначення 40-ї річниці дня пам’яті Володимира Івасюка та відкриття виставки «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

22 травня 2019 року до 40-ї річниці дня пам’яті композитора Володимира Івасюка у Меморіальному музеї композитора відкрито виставку із циклу «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя», де представлено понад 30 світлин, зроблених як під час екскурсійних турів, так і під час поїздок, пов’язаних із творчістю талановитого маестро.

Вшанувати Героя України прийшли письменник, співавтор пісень В. Івасюка Володимир Овксентійович Вознюк, заслужений журналіст України Аркадій Григорович Казимірський, письменник, заслужений працівник культури України Василь Васильович Васкан, священик УГКПЦ отець Василь Гасинець, заступник директора з наукової роботи Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту Василь Миколайович Павлюк, директор Центру культури «Вернісаж» м. Чернівців Лариса Іллівна Куваєва, співробітники бібліотек. Директор музею Мирослав Лазарук запросив Володимира Вознюка й головного зберігача фондів Наталію Мороз покласти квіти до меморіальної дошки композитору, а отець Василь провів панахиду.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

У день пам’яті переможець XV обласного конкурсу юних читців у номінації «Вірші зі збірки «Елегії для сина» М. Івасюка», учень 3-В класу гімназії №3 Данило Коржук продекламував поезію М. Івасюка із цієї ж збірки «Щось зі мною сталося…», а науковий співробітник Олена Горобієвська представила усім присутнім виставку, на якій є світлини з мандрівок Володимира Івасюка Грузією, Росією, Вірменією, Прибалтикою (Литвою, Латвією, Естонією). Саме завдяки кропітким старанням батька композитора — Михайла Григоровича, який ретельно все зберігав і залишив рясні на світлини архіви, завдяки і самому Володимиру Івасюку, який захоплювався фотосправою і був талановитим фотомайстром, є така кількість незабутніх фоторобіт. Деякі з них належать авторству фотохудожника зі Львова — Любомира Криси, чоловіка сестри Володимира Івасюка Галини.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

Перша поїздка композитора за межі України була у 1969 році на Кавказ, коли він ще був студентом Чернівецького медичного інституту. Саме у тій мандрівці Володимир Івасюк виявив себе актором у фільмі «Мільйон років до нашої ери, або буковинці на Центральному Кавказі», знятий учасниками походу. Згодом друзі згадуватимуть, що саме там на Кавказі Володя награвав на гітарі якусь гарну мелодію, а потім виявиться, що це була саме мелодія славнозвісної «Червоної рути». Успіх цієї пісні був величезним. Вона лунала по радіо і телебаченню. У 1971 році «Червона рута» перемагає на першому всесоюзному фестивалі «Пісня року». У 1972 році Володя їде до Москви, де на заключному концерті в Останкіно «Червону руту» виконують Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і сам автор.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

У лютому 1972 року — ще одна поїздка до Росії. У Москві ВІА «Водограй» Чернівецького медичного інституту, керівником якого був студент Володимир Івасюк, брав участь у концерті художньої самодіяльності для делегатів XI з’їзду професійного союзу медичних працівників. Нам на згадку є фото з того концерту, а також світлини, на яких Володя з товаришами біля макета ракети-носія «Восток» на ВДНГ та біля фонтана «Дружби народів» — одного з основних символів ВДНГ.

У грудні 1972 року — знову поїздка до Москви – пісня «Водограй» стає «Піснею року 1972». На заключному концерті її виконують ВІА «Смерічка» з солістами Мирославою Єжеленко і Василем Зінкевичем.

Влітку 1976 року Михайло Івасюк з дружиною та донькою Оксаною вирішили провести кілька тижнів у будинку творчості в Гагрі. Володя з сестрою Галиною і її чоловіком Любомиром також прибули туди, оселилися у винайнятому помешканні, щоби не бути прив’язаними до упорядкованого режимом. Але весь час родина проводила разом: на концерти, літературні вечори та в кіно ходили гуртом. У Гагрі Володі поталанило. Він познайомився з літературознавцем Віталієм Дончиком. Івасюки побували також і на озері Ріца, довжина якого 2,5 км, а максимальна глибина 131 м. Озеро Ріца є високогірним, казково гарним, чистим, чарівним. Воно настільки прозоре, що його зеленуваті води проглядаються аж на 10 м.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

9 квітня 1978 року Володя з мамою Софією Іванівною їде до Єревана — стародавнього міста, заснованого у 782 році до н. е., столиці Вірменії, яка увібрала в собі все найкраще: талановитих освічених людей, музеї, культурні центри… У Єреванській консерваторії оголосили конкурс для студентів-композиторів на кращий інструментальний твір. Спочатку Володя вагався, але запропонував свою «Сюїту-варіації», яка прозвучала досить-таки непогано: похвалили за оригінальність і навіть відзначили прекрасне виконання піаністки Людмили Десяткіної зі Львівської консерваторії. Єреван залишився у пам’яті Володі як чарівне місто з чудовою архітектурою. Надзвичайно вразили театр опери та балету ім. О. Спендіарова, бібліотека Матенадаран, чимало вірменських церков, музеїв, а також університет. Побували і на екскурсії на озері Севан — найбільшому гірському озері у Вірменії.

У липні 1978 року Володимир Івасюк із сестричкою Оксаною мандрували країнами Прибалтики: Литвою, Латвією, Естонією. Зокрема у Литві побували у Тракайському кам’яному замку — найбільшому зі збережених у тій країні старовинних замків, кафедральному соборі Святого Станіслава й театрі опери і балету Литовської РСР у Вільнюсі.

Латвія також вразила своєю красою. Зокрема, її столиця Рига. Ризький Домський собор — один із символів міста і візитівка країни.

З Латвії брат із сестрою помандрували до Естонії, де побували на Співочому полі — відкритому концертному майданчику у Таллінні, на якому кожні п’ять років відбувається Талліннський співочий фестиваль. Таллінн — столиця та найбільше місто Естонії, розташоване на березі Фінської затоки. Тут добре збереглося старе місто Вишгород — серце Таллінна, де розміщений замок Тоомпеа з вежею «Довгий Герман», і Нижнє місто. А Талліннська ратуша — найславніший символ міста, видатна архітектурна пам’ятка періоду готики.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

Володимир Івасюк побачив також і найбільше прісноводне озеро в Європі — Ладозьке озеро у Республіці Карелія. У довжину воно понад 200 км, а завширшки 125 км. Глибина — 260 м. Коли стоїш на його березі, здається, що це не озеро, а море. З озера витікає ріка Нева.

Влітку 1978 року родина Івасюків відпочивала в Піцунді в будинку творчості. Піцунда на той час була одним із найпопулярніших курортів. Там познайомилися з професором і літературознавцем Петром Виходцевим з Ленінграда, а також відомим українським письменником Василем Сичевським. Саме в Піцунді Володимир Івасюк виявив себе письменником — допоміг батькові дописати два останніх розділи до історичного роману «Балада про вершника на білому коні». На жаль, самої книги Володя вже не побачив, оскільки загинув у 1979 році, а роман вийшов дещо пізніше — у 1980…

У доробку композитора Володимира Івасюка понад 100 пісень, але однією з найулюбленіших серед українських виконавців є «Балада про мальви» на вірші Богдана Гури. Цей трагічно-пророчий твір натхненно виконала солістка Чернівецької обласної філармонії Мар’яна Українець.

Виставка «Таємниці доріг далеких… — Мандрівки Володимира Івасюка країнами ближнього зарубіжжя»

Із сумом свого товариша згадував Аркадій Григорович Казимірський — заслужений журналіст України, який тривалий час був генеральним директором Чернівецької ОДТРК. А письменник, заслужений працівник культури України Василь Васильович Васкан подарував музею свою книгу, написану у співавторстві з Остапом Васильовичем Савчуком, «“Володимирська зірка”. До 70-річчя Володимира Івасюка». На завершення лунала «Червона рута» у виконанні дружньої спільноти, яка зібралася вшанувати геніального композитора, Героя України Володимира Івасюка.

Олена Горобієвська,
науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка


травень

5

Книгу, як око своє бережіть

Книгозбірня Володимира Старика

«Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою, спустошеною», — так висловлювався про книгу відомий педагог Василь Сухомлинський.

Книгозбірня Володимира Старика

24 квітня 2019 року у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка до Всесвітнього дня книги та авторського права провели екскурс раритетною книгозбірнею Володимира Старика — громадсько-політичного і культурного діяча, журналіста, перекладача і публіциста, голови товариства «Український Народний Дім в Чернівцях», який залюблений у книгу.

Присутні — студенти II курсу Чернівецького коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича (спеціальність — інформаційна, бібліотечна та архівна справа) з викладачем К. В. Ксьондзик, бібліотекарі ЧОУНБ, Чернівецької обласної бібліотеки для дітей, муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського.

Книгозбірня Володимира Старика

Книгозбірня Володимира Старика надзвичайно багата кількісно і тематично. Поціновувачі книги мали змогу зануритися у світ старовинної книги, доторкнутися до рідкісних видань, побачити та прочитати автографи видатних буковинських діячів минулого, зупинити збентежений та зацікавлений погляд на тому чи іншому виданні: прижиттєвому «Кобзарі» Т. Г. Шевченка (1860). Також оглянути цікаві екземпляри книжкової виставки: «Короткий курс історії українського письменства» В. Радзикевича (Львів, 1922), «Український правопис із словничком» (Львів, 1929), «Короткий нарис української мови з лекцій, читанних на учительських курсах», книгу Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала…» (Чернівці, 1928), книгу «Буковинська русь. Культурно-історичний образок» (Чернівці, 1897), збірку поезій Сильвестра Яричевського «Пестрі звуки» (Чернівці, 1904) та інші.

Книгозбірня Володимира Старика

До речі, творчість Сильвестра Яричевського тривалий час досліджував Михайло Григорович Івасюк. У 1972 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Письменник-демократ Сильвестр Яричевський. Життя і творчість».

Серед нових видань були представлені книги з автографами Володимирові Старику: Василя Кожелянка, Василя Шевчука, Ганни Дущак, Софії Майданської, Аркадія Жуковського, Романа Горака, Михайла Івасюка.

Гості заходу мали естетичну насолоду у спілкуванні з Володимиром Петровичем Стариком, змогли дізнатися про цікаві факти з життя відомих українців, зануритися у безмежний океан книг. Бо справді, як йдеться в українському народному прислів’ї: «Одна мудра книга краща від найбільшого багатства».

Олена Логінова,
молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка


квітень

5

Чернівецька обласна та Національна бібліотеки для дітей зустрілися онлайн

Скайп-зустріч Чернівецької обласної бібліотеки для дітей з Національною бібліотекою України для дітей

Скайп-зустріч Чернівецької обласної бібліотеки для дітей з Національною бібліотекою України для дітей

4 квітня 2019 року Меморіальний музей Володимира Івасюка спільно з Чернівецькою обласною бібліотекою для дітей провели скайп-зустріч із Національною бібліотекою України для дітей «Йому зізналась музика в коханні». На заході була представлена фотовиставка з фондів музею Володимира Івасюка «Життя — як пісня, що не віддзвенить…», де Володя зі своїми рідними — сестрами, батьками, а також зі співачкою Софією Ротару, музичні здібності якої композитор вважав незвичайними.

Скайп-зустріч Чернівецької обласної бібліотеки для дітей з Національною бібліотекою України для дітей

Приємно здивовані були київські глядачі приїздом учнів Кіцманської музичної школи імені Володимира Івасюка з їх директором Іриною Мігірюк, які виконували твори земляка, адже саме в Кіцмані юний композитор робив свої перші кроки в музиці. До слова ведучою — директором бібліотеки для дітей Аліною Білою — були запрошені заслужений діяч мистецтв України Остап Савчук — колишній учасник ВІА «Буковинка», який Володя створив у 1964 році, навчаючись у Кіцманській загальноосвітній школі; письменник, заслужений діяч мистецтв України, директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Мирослав Лазарук та науковий співробітник музею Олена Горобієвська. З вуст переможця XV обласного конкурсу юних читців Данила Коржука звучав твір-посвята Володимиру Івасюку.

Скайп-зустріч Чернівецької обласної бібліотеки для дітей з Національною бібліотекою України для дітей

На зв’язку із Чернівцями були учні 7 класу київської школи, перша директор Меморіального музею Володимира Івасюка Парасковія Нечаєва, працівники бібліотеки, дослідники та шанувальники творчості композитора. Учні читали поезії-посвяти, виконували пісні Володимира Івасюка, зокрема і «Червону руту», яка через сотні кілометрів об’єднала учасників цього заходу.


березень

29

Творчий вечір співака і бандуриста Василя Пиндика

Творчий вечір співака і бандуриста Василя Пиндика

Творчий вечір співака і бандуриста Василя Пиндика

28 березня 2019 року у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка відбувся творчий вечір славного буковинського перебенді, співака-бандуриста, заслуженого артиста України Василя Михайловича Пиндика. З нагоди його 75-річчя зібралися шанувальники його творчості, серед яких і молодь, а саме студенти Чернівецького обласного коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича.

Творчий вечір співака і бандуриста Василя Пиндика

Пісня та бандура стали невід’ємною частиною долі і життя артиста-співака Василя Пиндика, своєрідною мовою для спілкування із оточуючим світом, з людьми. Слухаючи безмежно закоханого у бандурне мистецтво артиста, доходиш висновку, що він більше співає, ніж говорить, що спів уже давно і назавжди став органічною сутністю його єства. Устами пісень бандуриста промовляє до нас історія, наша багатолітня нелегка боротьба за незалежність України.

Творчий вечір співака і бандуриста Василя Пиндика

Вокальний і композиторський творчий доробок відомого співака та бандуриста Василя Пиндика став помітною сторінкою в історії культури Буковини, а значить, і в українській теж. Ім’я Василя Пиндика знане не лише на Буковині та Україні, але й далеко за їх межами. Буковинський перебендя виступав із концертами в Румунії, Німеччині, Польщі, Литві, Латвії, Білорусі. Артист твердо переконаний, що пісня єднає народи, тому він так натхненно і щиро співає людям.