Эстрадные песни
Возьми с собою мою песню —
Я в нее счастья напел.
Баллада о Викто́ре Хара
Эта песня — о чилийском поэте, композиторе и политическом активисте Викторе Лидио Хара Мартинесе, зверски убитом в 1973 году во время военного переворота в Чили. За эту балладу Владимир Ивасюк получил в 1978 году II премию на Всесоюзном конкурсе молодых композиторов. На конкурсе песня прозвучала в исполнении Василия Зинкевича. Осовремененная версия песни называется «Неволя и поэт».
Балада про Вікто́ра Хара
Баллада о Викто́ре Хара
стихи: Богдан Стельмах
музыка: Владимир Ивасюк
1975
Похмура ніч над Чілі залягла,
Та смерть життя здолати не змогла.
Ще під катами похитнеться трон,
В народу кожна пісня — то патрон.
Приспів:
Стоїть Віктор на лінії вогню,
Шість смілих струн стріляють в солдатню.
Поети на посту —
І пісня не вмира,
Дзвенить крізь ніч густу
Твоя відважна гра.
Дзвени, гітаро, дзвени, гітаро,
О, дзвени, гітаро!
Як воду спрагла нива навесні,
Ввібрав народ усі твої пісні.
А ворогів пісні твої уб’ють,
Уб’ють на світі ненависть і лють.
Приспів.
Нехай у тебе нині рук нема,
Але твоя гітара не німа.
Твоя гітара — автомат,
Бо ти співець, бо ти — солдат.
Приспів.
