Сторінки пам’яті Володимира Івасюка

Весна змахнула крилами вишневими,
І нас обдало снігом-пелюстками,
Та вітер їх поніс поміж деревами
В поля, понад шляхами.

А ми обоє з сумом тихим дивимось
І ловим дивні пелюстки руками, —
Вони ж летять від нас, не зупиняються,
Мов роки за роками.

Приспів:

Як відцвітуть білі вишні в саду
І перетворяться в спогад,
Ти тільки поклич —
Прийду в ту ж я мить
До тебе крізь бурі й тривоги.

Як сріблом блиснуть сивії роси,
Пройдем з тобою нашими стежками…
Хай вітер наші дні в полях розносить,
Хай він летить, мов птах, за нами.

А перед нами цвіту біле море,
А ми, як кораблі або лелеки…
І нам спішити треба в даль прозору,
У світлий шлях далекий.