Сторінки пам’яті Володимира Івасюка

Коли зіходить сонце і блакиттю
Все небо понад морем овіва,
Ми повторяєм звуки, що у світі /2 рази/
Приносять нам лиш казку, лиш дива… /2 рази/

Приспів:

І музика, прозорістю пропахла,
Тече крізь нас у неспокійну даль,
А ми удвох, як два великі птахи
Чи як одна негадана печаль.

Я знов тягну до небосхилу руки,
А ти до нього душу тягнеш знов.
А світ навкруг — лиш голоси і звуки, /2 рази/
Немов його взяла в полон любов. /2 рази/

Приспів.

І море то всміхнеться, то заплаче,
У нім живе єство проснеться вмить…
А я в думках вертаю все, неначе /2 рази/
Свою любов лише зустріли ми. /2 рази/

Приспів.