Естрадні пісні

Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.

Відлітали журавлі

На початку квітня 1966 року Володя приїхав до батька у Чернівці. Вони говорили про все на світі. Володя сказав, що хоче написати для своєї «Буковинки» нову пісню, але, на жаль, не має віршів, які б його задовольняли. Батько дав йому вирізку з газети «Літературна Україна» з віршем «Відлітали журавлі» Віктора Миколайчука. Вірш невеличкий, але вартий того, щоб стати піснею. Треба було тільки його доробити, дописати кілька строф. Володя спитав, чи має він право втручатись у текст чужого вірша. Батько відповів, що він може по-своєму відредагувати вірш так, як того вимагає мелодія. Якщо ж пісня буде гарна і люди співатимуть її, то можна буде надіслати автору пісенний варіант. Володя погодився із батьком. А Віктор Миколайчук був молодим ще поетом, жив тоді на Донеччині.

«Відлітали журавлі» навіяні долею Лепестинії Корякіної, матері Володиної матері, яка втратила під час другої світової війни трьох синів. Тужлива, щемна мелодія вдало передає материнські почуття від втрати коханих дітей. Тільки журавлі, які все бачать, можуть сказати, де спочивають її загиблі сини.

Восени 1966 року Івасюк під псевдонімом Весняний відіслав цю пісню разом із «Колисковою для Оксаночки» на обласний конкурс, присвячений 50-річчю Великого Жовтня. «Відлітали журавлі» завоювала першу премію. Причому члени журі відзначили одностайно саме ось цю її особливість — вміння мелодією передати глибину почуттів. 31 грудня 1966 року обласна газета «Радянська Буковина» опублікувала наслідки конкурсу:

«Першою премією удостоєно самодіяльного композитора Ж. Кремера за цикл «Пісні про Леніна»… Ще одну першу премію поділили між собою Леонід Затуловський («Мрії») та Володимир Івасюк («Відлітали журавлі»). «Мрії» — лірична пісня з цікавою гармонійною мовою, «Відлітали журавлі» — глибоко патріотична…»

А 5 лютого 1967 року та ж сама газета робить Володі дуже приємну несподіванку: друкує пісню «Відлітали журавлі». Це справляє на нього глибоке враження й спонукає серйозно подумати про своє покликання.

Відлітали журавлі

вірш: Віктор Миколайчук

музика: Володимир Івасюк

1966

Відлітали журавлі від хати,
Глянула услід старенька мати.
— Ой журавлики, чи з вас хто знає,
Де мій син єдиний спочиває?

Бо у світ широкий ви літали,
Де колись бої важкі лунали.
— Ой журавлики, мені скажіте,
Де ще гинуть материні діти?
— Ой журавлики, скажіте,
Де ще гинуть материні діти?

Журавлі летіли на чужину —
Глянула услід сумна дівчина.
— Ой журавлики ви срібнокрилі,
В якім краю спочиває милий?

Бо я знаю, що ви скрізь бували,
Де йшли війни, де колись вбивали.
— Ой журавлики, ви понесіте
Милому любов мою і квіти.
— Ой журавлики, ви понесіте
Милому любов мою і квіти.