Естрадні пісні
Візьми з собою мою пісню —
Я в неї щастя наспівав.
Запроси мене у сни
Пісня «Запроси мене у сни» набула популярності після вистави «Мезозойська історія» в Дрогобицькому обласному театрі. В 70-ті роки XX століття Міністерство культури давало обласним театрам обов’язковий репертуар. «Мезозойську історію» тоді привозили в Чернівці чи то білоруси, чи то луганці. Перекладали з російської на замовлення Міністерства культури України.
На жаль, інших фрагментів музики не залишилося. Справа в тому, що Володимир не дуже дбав про збереження своїх творів. Він віддавав рукопис, бо ксероксів тоді не було, а доброго переписувача годі знайти. І часто-густо рукопис не повертався. Окрім того, ноти треба було відправляти на експертизу в експертну комісію для дослідження на предмет оригінальності. Отже, також потрібен був примірник. Так Володимиру не повернули ноти музики до вистави «Прапороносці», і її скорочений варіант у звукозапису є лише на Українському радіо.
Запроси мене у сни
вірш: Богдан Стельмах
музика: Володимир Івасюк
1973
Йдуть літа — то не біда,
Тільки іноді шкода,
Що в мереживі доріг
Я знайти тебе не зміг.
Приспів:
Запроси мене у сни свої,
В ті, що досі не збулись.
Запроси мене у сни свої,
В ті, що збудуться колись.
В ті, що збудуться колись.
Запроси мене у сни свої,
Хоч на мить, та запроси…
Запроси мене у сни свої,
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.
Сніг на скронях — не печаль,
Та не раз проймає жаль,
Що я в плині днів не зміг
Розтопить в душі той сніг.
Приспів.
